Сторінка музкерівника

           

                                         

                                                                                                                   

Музичний керівник :  Беспалько Людмила Вікторівна

Як починати слухати музику з дитиною

Якщо Ви хочете, щоб серце Вашої дитини прагнуло до Добра, Краси, Людяності, спробуйте навчити її любити і розуміти музику! Вчить її, навчайтеся разом з нею! Фахівці з різних галузей дошкільної психології, педагогіки мистецтва радять починати займатися музикою вагітним мамам ще у період вагітності, а продовжувати зразу від народження дитини для формування гармонійної особистості засобами музики. Музичне мистецтво є джерелом духовності, засобом активізації всіх творчих здібностей дитини, звичайно за умов систематичних занять і не лише у дошкільних навчальних закладах, а і дома.
Прихильники раннього виховання мистецтво рекомендують батькам не втратити можливість формування гарного смаку у малюків, розуміння ними характеру та образності музики, величезного естетичного впливу на всю психіку дитини, її позитивний та гарний настрій.
Обов’язковою умовою для формування естетичного музичного смаку має бути сформована родинна фонотека. До неї мають входити: записи класичної музики на фоні звуків природи — шуму струмка, моря, звуків лесу, спів пташок, пісні з улюблених мультфільмів, казки, колискові, український дитячий фольклор. Слухаючи музику разом з дитиною, ви переконаєтеся що зникає стурбованість дитини, її тривога, вона заспокоюється і розслаблюється. У віці від першого року до трьох років у дітей починають проявлятися музичні здібності: емоційна чуйність, музичний слух, почуття ритму. На другому році життя діти можуть слухати невеликі музичні твори і не просто радіти, а й виражати свій емоційний стан – бадьорий, задерикуватий при слуханні пісні «Конячка» О. Тимчивої, спокійний, доброзичливий при слуханні пісні «Кішка» О. Александрова. У процесі формування музичного сприйняття перед фахівцями і батьками стоїть завдання привчати дітей прислухатися до мелодії, слів пісні й упізнавати її при повторному прослуховуванні. Особливо важливою ланкою є формування музично-сенсорних здібностей у дітей раннього дошкільного віку є музичне переживання. В основі розвитку їхніх музично – сенсорних здібностей лежить слухання, розрізнення, відтворення чотирьох основних властивостей звуку – висоти, тривалості, тембру, сили. Розвиваючи музичний слух дитини слід впроваджувати включені музично – дидактичні ігри з певним змістом і правилами. В основі їх лежать навчальні завдання, спрямовані на освоєння різних властивостей музичного звуку. Дітям на другому році життя слід запропонувати дитячі інструменти та іграшки, з якими вони можуть пограти і потім угадати, який інструмент звучить, порівняти тихе й гучне звучання. Для дітей на 3 році життя музично – дидактичні ігри дещо ускладнюють. Ставиться завдання не лише розрізняти контрастні звучання, а й відтворювати їх. Наприклад, у грі «Чий будиночок?» дитині пропонується показати, як нявкає кішка (низький звук) або кошеня (високий звук). Вправи розвиваються залежно від поставленого дидактичного завдання й від психофізичних можливостей кожної дитини. Нерідко в дітей із церебральним паралічем характерні розлади емоційно-вольової збудливості, дратівливості, руховому розгальмуванню, в інших – у вигляді загальмованості, сором'язливості. Тому завдання підбираються індивідуально. Важливим елементом дітей першого – третього років із є виразне виконання музичного твору мамою, бабусею, татом. Разом з тим, при роботі з такими дітьми необхідні наочні прийоми, що залучають дитини до музики – показ іграшки. Дітям приємно слухати музику й дивитися на іграшку, про яку співається в пісні. Зорове сприймання образу сприяє розумінню змісту виконуваної пісні, її запам'ятовуванню. З цією метою застосовуються й персонажі лялькового театру, за допомогою яких інсценується зміст того або іншого твору. Більш різноманітний музичний репертуар для дітей дошкільного віку допомагає зацікавити дитину музикою, викликати й підтримати її радісне хвилювання. У цьому віці зберігає своє значення використання іграшки як засобу, що викликає інтерес до виконуваних творів. Засвоєнню музики допомагають короткі пояснення, які виділяють найяскравіші художні засоби. Музика сприяє активізації пізнавальної й розумової діяльності. Діти багато про що дізнаються, уважно слухаючи музику. Але найголовніше – це «школа почуттів», що формується завдяки особливій властивості музики: викликати співпереживання слухачів. Виховуючи маля, розвиваючи здібності, збагачуючи духовно, знайомлячи і зі складнішими творами, ви відкриваєте перед ними ще один шлях збагачення їхнього музичного досвіду. Можливо, декілька порад фахівців музичного мистецтва допоможуть Вам і Вашої дитині ввійти в великий та чудовий світ музики. Пам'ятайте про те, що любий музичний твір треба слухати уважно. Головне, безумовно, бажати слухати! Треба дуже постаратися уважно слідкувати за тим, що діється у музиці, від початку до кінця, нічого не пропускати. Музика завжди віддячить слухача, даруючи нові почуття, новий настрій, мабуть такий, якого ніколи не було. Починати слухання треба з маленьких творів. Це може бути вокальна музика (музика для голосу), або інструментальна (яка виконується на різних інструментах). Прислухайтеся до звуків, постарайтеся почути і розрізнити динамічні відтінки музичної мови, з'ясувати чи роблять вони виразним виконання музичного твору. Безумовно, слухати вокальну музику легко, текст завжди підкаже, що хотів сказати композитор, якими думками поділитися. В інструментальної музиці слів немає, але від цього вона не стає менш цікавішою. Слухайте з дітьми твори П.Чайковського, С. Прокоф'єва, Р. Шумана, В. Моцарта, О. Гречанінова та сучасних композиторів. Час від часу необхідно повертатися до прослуховування вже знайомих творів. Постарайтеся зробити слухання музики систематичними, відводьте для цього певний час. Дуже корисно слухати одні й ті ж самі твори у виконанні різних солістів

Як правилно слухати класичну музику з дітьми Всі знають, що класичну музику треба слухати в цілковитій тиші. Спочатку, обрану музичну п’єсу треба дати дитині «програти». Хай він підіграє у такт мелодії на любому імпровізованому інструменті. Запитайте його, що він відчуває коли слухає музику. Запропонуйте дитині затанцювати свою фантазію під цю мелодію. Тепер, коли дитина «відчула» мелодію тілом, знайшла її у собі за допомогою фантазії та емоцій, можна розповісти дитині, як слухають музику у концертних залах. Малюк за вашим проханням посидить тихенько, а ви запропонуйте йому пограти у «відгадайку». Попросіть його назвати знайому йому мелодію серед незнайомих уривків. Побачите, як він зрадіє, коли почує «свою». Тепер він готовий до прослуховування музики.

Це стане для нього справжнім задоволенням, та з кожним новим прослуховуванням буде зв’язана купа позитивних емоцій. Любіть свою дитину, приділяйте їй як можна більше часу, і тоді вона дійсно стане різнобічно розвиненою людиною

МУЗИКА ДЛЯ РОЗВИТКУ ТВОРЧОСТІ І КРЕАТИВНОСТІ

Про величезне значення музики в житті дитини і способи її використання говорилось вже багато. На жаль, могутні розвивальні можливості музики досі недооцінені педагогами. Часто її вважають прерогативою музкерівника. Утім, сааме вихователі мають можливість застосувати музику протягом дня як чинник різнобічного розвику дитини.
Дитина дошкільного віку – це маленька людина з відчуттям природного відкриття світу. Вона здатна творити яскраво і талановито, якщо для цтого будуть сприятливі умови: дорослі прихильно ставитимуться до найнеймовірніших версій і форм прояву фантазії. Щоб підтримати у дітей їх природні творчі прагнення і прояви, треба вміти запропонувати їм такий матеріал, з яким вони можуть творити і фантазувати. Одним з таких матеріалів може бути музика.
Для цього педагог має знати види дитячого музичного фантазування та етапи розвитку творчої активності дітей та вміти уникати прямого повідомлення необхідних знань, створювати ситуації, які спонукають дітей шукати відповіді на запитання, способи діяльності, розвивати мислення, руйнувати стереотипии.
Зазвичай причтною непопулярності у дітей музичної діяльності виступає репродуктивний характер подання їм знань, формування умінь і навичок. Коли педагог прямо навчає дитину слухання, музичної грамоти, співу, тобто дає музичні стандарти, формули, вона лише відтворює почуте, побаченне. Суто професійний і репродуктивний характер навчання музики аж ніяк не спонукає до прояву природності, самобутності.
Розвиткові дитячої творчості за допомогою музики сприяє імпровізація. Вона дає змогу імітувати природність і непередбаченість самого життя. Імпровізація може застосовуватись у двох напрямах фантазування: імпровізація з музичними звуками та імпровізація під музику. В імпровізації з музичними звуками виділяють такі види фантазування: тембральне, ритмічне та мелодійне. В імпровізації під музику виділяють графічний і пластичний види музичного фантазування.
Робота проводиться постійно на будь-якому занятті або поза заняттям по 3-5 хвилин. Можна по-різному назвати такий вид діяльності: хвилинки фантазування, музична розминка, мелодійна хвилинка або пластична розминка.
Дитина проходить три етапи у розвитку своєї творчої активності.
На першому етапі, спираючись на емпіричний досвід, а також дотримуючись соціальних законів і настроїв педагога, вона ознайомлюється із способами фантазування (пошуково-наслідувальний спосіб засвоєння)
На другому етапі дитина осягає способи Фантазування у співтворчості з тими, хто її оточує, а також у процесі індивідуального самовираження (пошуково-еврістичний спосіб засвоєння).
На третьому етапі опановує способи фантазування, які допомагають їй самостійно створювати уявну дійсність за допомогою музичних звуків (пошуково-креативний спосіб засвоєння).
Завдання педагога – зруйнувати стереотипии, що склалися, зберегти природну здатність дитини до активності та, спираючись на музичні стандарти, допомогти їй осягнути нові способи творчої діяльності з музичним матеріалом.
Імпровізація з музичними звуками
Темброве фантазування.
Звуконаслідування найближче дітям дошкільного віку, тож сааме з нього слід розпочинати темброве фантазування. Нехай дитина придумує і виконує за допомогою голосу музично-шумові картинки до будь-яких сюжетів, близьких і зрозумілих їй. Наприклад: «Ми в лісі», «Відпочинок у моря», «Пташиний двір».
Тембровому збагаченню звуконаслідування допомогають спостереження за тваринами і птахами: слухання і відтворення цвірінкання горобців, гуління голубів, крику чайок, квакання жаб, дзижчання джмелів, писку комарів та ін.
Опанувавши способи звуконаслідування тварин і птахів, можна переходити до зображення голосом звуків, що видають навколишні предмети, побутові звуки: як тече вода з крана, риплять двері, шелестять сторінки книги, дзенькає посу тощо. А вже потім малі озвучують вигаданих ними персонажів: мову мешканців інших планет, сонячного зайчик тощо.
Світ звуків навколо нескінченний, уявні образи – завжди унікальні і неповторні, й можливості голосу теж необмежені. І дитина може це зрозуміти тоді, коли сама пройде звукову та шумову «школу», що поліпшить її слух, виразність тембру голосу у співі та мовленні.
Ритмічне фантазування
Відчути ритмічність навколишнього світу дитина здатна лише отримуючи м’язові відчуття, тому ритмічне фантазування має злитись з пластичним. Відповідну роботу можна розпочинати з фантазування на тему власного імені кожного. Наприклад: ритм імені можна озвучити однаковим за кількістю складів плескання у долоні, з довшим звуком на ударному складі або коротшим звуком – на останньому.
Ускладнення – придумати комусь ритмічне ім’я, враховуючи його характер. Спочатку діти гуртом обговорюють характер обраної дитини, протее лише з позитивного боку. Далі діти придумують певний ритм і за мить подають віріанти ритмічних імен. Ритм імені, який визнано найкращим, виконується всіма виразно і музично.
Можна запропонувати малятам добирати ритм до різних фраз та віршованих рядків, заздалегідь обговоривши з ними характер, настрій, зміст, образи героїв та їх розвиток. Можливі зупинки – паузи – та інші особливості вірша.
Ритмічним фантазуванням можуть бути «ритми-діалоги», де дитина має продовжити виконаний педагогом ритмічний мотив і стврити власний мотив; або придумати «розмову рук» в парі з педагогом або однолітком. При цьому важливо, щоб діти відчували спільність ритмічної пульсації, розуміли, що кожен створений ними уривок є частиною загальної оитмічної картинки. Надалі різноманітні «ритми-діалоги» можна виконувати на шумових та ударних дитячих музичних інструментах.
Оскільки центр відчуття ритму міститься в лівій, «логічній», півкулі, то завдяки ритмічному фантазуванню розвивається розумова активність дітей.
Мелодійне фантазування.
Мелодійне фантазування – найбільш музичне, тому й скалдніше для дітей. Це, передусім, спів. Дітям пропонують придумати мелодійне вітання або прощання, наприклад, чатсто іоритмічно повторюючи слова : «Добрий ранок!», «Привіт, привіт, усім привіт!». Ускладнення – придумати варіанти наспіву колисанки, закличного звучання труби, святкового дзвону.
Власне фантазуванням стануть мелодії, придумані дітьми до різних образів з використанням різноманітних штрихів: тембру голосу, сили звука, темпу мелодії. Уявлюваними можуть бути тварини, люди, явища. Наприклад, заєць – мелодія жвава, уривчаста, звуки короткі, ритм чіткий.
Спочатку діти імпровізують лише голосом без жодного музичного інструмента. Вже згодом, щоб прикрасити мелодію, підіграють на чомусь на власний вибір. Ускладнення – імпровізації-розповіді дітей про себе, про свого друга, про те, як провели вихідні дні.
Імпровізація під музику
Графічне фантазування
Несвідомі процеси, які відбуваються під впливом навколишніх звуків, не керуються людбми, але їх можна графічно виразити. Слухаючи когось по телефону або лекцію, починаєш мимоволі щось креслити, тобто графічно передаєм наше неусвідомлене ставлення до отримуваної інформації. Теж сааме відбувається під впливом музики.
Спонтанне малювання під музику. Дітям пропонують малювати все, що завгодно у час, коли звучить музика. Дають їм для цього олівці, фарбу, крейду. Музичний фрагмент має бути яскравим, емоційно багатим, але не гучним, не надто швидким, а також нетривалми – 2-4 хвилини, якщо діти малюють по завершенні музики, і 7-10 хвилин, якшо малюють під неї.
На завершення нехай усі висловляться. Може хтось розповість якусь історію, а можливо це будуть якісь откровення, породжені несподіваними відчуттями. Наприкінці бажано повідомити дітям, як називається твір і хто його написав.
Пластичне фантазування.
Чим молодше дитина, тим природніші, пластичніші її рухи. Мимовільна реакція на випадкові або постійні жести, міміку, рухи дорослих викликає у неї прояву рухових стереотипів. Відтак, пластичнее фантазування відновлює природну тілесну гнучуість та виразність.
Вправи під музику варто розпочинати з рухів всього тіла, корпуса, ніг, рук, голови. Рухова амплітуда має бути велика та повна, щоб працював кожний суглоб. Це створює у дитини відчуття карси, гнучкості, виразності, пластичності свого тіла. Можливі такі варіанти рухів рук: до себе, від себе, в сторонни, вгору, гвинтоподібно, з легкими вигинами в суглобах, як це роблять танцівниці.
Такими ж різноманітними можуть бути рухи для ніг: повідбні присідання, розведення ніг в сторонни, виразну рухи на пальцях, пружинні кроки тощо; для корпуса: повороти, «закрутка» тулуба, підняття плечей, рухи в талії, прогинання назад, уперед, в сторонни, розтягання бічних м’язів тощо.
Різним позам, жестам, рухам знадобляться образні назви.
Після виконання крупних рухів доцільно запропонувати дітям вправи на розминку дрібної мускулатури. Це може бути пальчиковий пантомімічний «театр», де діти розігруватимуть короткі сценки без звуки. Таким сценкам можна дати назву: швидкі рухи пальців – «Пурхання метеликів», хапальні рухи пальцями ніг – «Курка на сідалі»

МУЗИЧНО-ДИДАКТИЧНІ ІГРИ ТА ВПРАВИ

Визнач, звідки звук
Мета: визначити напрямок звука в просторі
Обладнання: дзвоник
Хід гри. Дитина заплющує очі, педагог ходить в різних напрямах і калатає дзвоником. Дитина має показати й пояснити, звідки чули звук
Варіанти :
- ведучій стоїть із заплющеними очима, хтось з дітей калатає дзвоником – ведучий сає відгадати, хто це зробив;
- ведучій із заплющеними очима ловить дитину, яка бігає і калатає дзвоником;
- ведучий із заплющеними очима ловить в колі двох учасників, до чиїх ніг прив’язані дзвіночки

Музика дощу
Проводиться у дощову погоду
Мета: прислухатись до звуків і визначати їх характер, знаходити порівняння, розвивати фантазію.
Обладнання: предмети побуту, дитячі музичні інструменти
Хід гри. Педагог пропонує дітям прислухатись до дощового шуму в ціловитій тиші, уявивши себе, наприклад, краплею дощу або калюжею:
- визначити його характер: монотонний, сумний, тужливий, грайливий, привітний, заколисливий;
- знайти порівняння6 як сльозинки, як бісер розсипаний, як води під душем тощо
- виконати: його ритм й мелодію

Звукові збіги
Мета: розрізняти звучання кількох звукових сигналів (шумів), виділяти однакові за звучанням.
Обладнання : порожні контейнери від «кіндерсюрпризів» попарно заповнених дрібними предметами ,сіль, рис, гудзики, квасоля, пісок, дрібні монети)
Хід гри. Педаго дає дитини по одному контейнеру кожного типу, по одному залишає собі. Трясне будь-який контейнер і просить дитину знайти у себе контейнер, що видає той самий звук. У правильності відповіді переконуються, відкривши контейнер.
Варіант:
- коробочки, що звучать, довільно розташовані на столі. Дорослий пропонує підібрати пари, що однаково звучать.

Повтори
Мета: вчити прислухатись до серії звуків і запам’ятовувати їх.
Хід гри. Педагог видає серію немовних звуків, наприклад: одне клацання язиком, два плескання в долоні, три притупування ногою; одне плескання по колінах, два плескання в долоні, одне клацання пальцями. Дитина має запам’ятати й повторити почуті звуки в тій самій послідовності

Відгадай, скільки звуків зіграно
Мета: закріпити уявлення про високі й низькі звуки
Обладнання: дитячі музичні інструменти
Хід гри. Педагог виконує на інструменті кілька звуків, а діти лічать їх подумки. Один з них каже, що зіграли, наприклад, тричі один і той сами звук, проспівує його промовляючи: «один, два, три». Діти повторюють це.
Звуки можуть іти в різній послідовності, скажімо: кілька разів високий звук; потім по черзі низький, то високий; три звуки через ступінь угору або вниз. Діти визначають, які звуки чути – однакові чи різні; скільки високих і низьких; який перший звук – високий чи низький.Проспівують відповіді або повторюють послідовність звуків на склад «ля».

Хто це був?
Мета:вчити розрізняти висоту і кількість звуків
Обладнання: 3-4 однакові за тембром дудки.
Хід гри. Діти, які грають на дудках, мають вибрати один з звуків, які можна витягнути певною комбінацією натисків пальців. Дитина, яка відгадує, прослуховує все, запам’ятовує звучання й відвертається. Хтось з музикантів за мовчазною домовленістю грає свій заявлений звук, а той, хто відгадує, називає його ім’я (при цьому всі виконавці стоять близько один до одного)
Ускладнення: одночасно звучать два-три звуки (двоє-троє музикантів грають разом); той, хто відгадує, має назвати кількість звуків, які він чує, а також тих, хто грає

Прогулянка
Мета: розвивати відчуття ритму
Обладнання: музичні інструменти за кількістю виконавців(молоточки, бврвбвн, бубон, ксилофон, металлофон, дзвіночки, музичні тарілки)
Хід гри. Педаго пропонує дітям вирушити на незвичайну прогулянку і допомогати гуляти будуть музичні інструменти. Коли ми спускаємось сходами стукають повільно молоточки. Коли ми вийшли на вулицю, то зраділи і побігли (часто б’є по барабану). З’явились хмари, подув вітер, ударив грім, заблищала блискавка й пішов дощ. Спочатку це були не часті каплі, а потім почалась злива (ритм пришвидшується, діти можуть бити в барабан, бубон, молоточками по металофону, вдаряти в тарілки, передавати дзвоником крапання дощу. Використовуються всі інструменти для передачі стану погоди; крапання дощу й сильну зливу діти відтворюють в певному ритмі, закріплюючи знання про тривалістьнот звуків (нот). Педагог:»Злякалися діти і побігли назад у групу» (знову ритмічні і швидкі удари)
Ускладнення: діти за допомогою педагога придумують нові події, які відбуваються на «прогулянці», і щоразу ритмічні малюнки стають різноманітнішими й сладнішими
Варіант: ритмічний малюнок озвучується немовними звуками (клацання язиком, пальцями; плесканням в долоні, по колінах; притупування ногами т.д.)

Оплески
Мета: створювати й запам’ятовувати ритмічний малюнок
Хід гри. Діти стоять у колі. Один з учасників придумує простий ритм і проплескує його в долоні. Наступний має точно і безпомилково повторити його і придумати вже інший ритм – він так само передається по колу. Педагог і всі діти стежать за правильністю відтворення ритму. Якщо дитині, яка повторює ритмічний малюнок важко відтворити його, «автор» повторює свій ритм ще раз. При цьому ритм має бути складним настільки, наскільки сам «автор» може чітко запам’ятати і відтворити його.
Ускладнення: у ритмічний малюнок вводяться прості вигуки або слова, наприклад : «Раз!», «Оле-оле!», «Раз, два, тир!». Можна використовувати смішні примовки або приказки, промовляючи їх ритмічно організовано

Гроза
Мета: розрізняти тембр і динамічні відтінки
Обладнання: дудка, трикутник, маракаси, брязкальця, барабан, тарілки, кастаньєти.
Хід гри. Педагог ознайомлює дітей із музичними інструментами, які можна використати для наслідування ритму дощу (трикутник), для зображення подуву вітру (маракаси, брязкальця), блискавки (удар металевими паличками по тарілках, кастаньєти), гуркоту грому (барабан), пастушка (дудка)
Потім розробляється «сценарій»: дощ починається з різких крапель (грати тихо на трикутнику), посилюється і поступово припиняється. За ним – порив вітру, який дужчає (динамічний розвиток із тихого до гучного звучання всіх інструментів, що беруть участь у «картині»), та поступове стихання. Здалеку чути гуркіт грому (барабани); поступово вони наближаються (звук стає голоснішим); краплі дощу (трикутник0 почастішали й перетворились на зливу. Вітер посилюється (до маракасів приєднуються тарілки та бубон – від тихого звучання до гучного). Нарешті спалахує блискавка (тарілки, кастаньєти). Після кульмінації гроза поступово стихає. Знову сяє сонце, пастушок грає на дудці.
Створивши «сценарій», діти за бажанням вибирають собі музичні інструменти і сідають в оркестр. Педагог знов повторює «сценарій», а діти озвучують його. Тут важливо дотримати міри, щоб каритнка не перетворилась на хаотичний шум. Тому розвитком сюжету диригує дорослий, показуючи кожній дитині вступ, зміну ритму, темпу і динаміки.
Варіанти: збільшується кількість пропонованих дітям інструментів або динамічних відтінків (від трьох до семи) і стає тоншою, більш диференційованою їх відмінність.

Чарівна коробочка
Мета: вивчити можливості свого голосу
Обладнання: коробочка, довга нитка
Хід гри. Вихователь пропонує витягнути ниточку з коробочки. Пояснює, що ми не бачимо звука, але він схожий на ниточку: тягнеться, як вона, і так само має початок і кінець. Далі знову вкладає нитку в коробочку і пропонує дітям тягнути її на будь-який голосний звук, пояснюючи, що ниточка рівна, шовковиста, і звук теж має бути рівний. Якщо ниточка робить хвилеподібні рухи, то і рух хвилястий; по ниточці можна заспівати звук згори вниз і навпаки

Сирена
Мета: вивчити можливості свого голосу
Хід гри. Педагог зображає звук сирени, тобто на одному диханні спускається до нижньої межі своєї теситури, а потім піднімається до верхньої. З-поміж дітей вибирають ведучого, який керує педагогом: коли дитина піднімає руку, педагого підвищує голос, а коли опускає, - знижує. Потім педагог і дитина міняються ролями
Варіант:
-звуки сирени відображають всі діти, а педагог керує висотою, тривалістю і силою звучання

Скільки звуків в акорді
Мета: ознайомлюватидітей з десятком, вчитись орієнтуватись на числовій прямій, порівнювати числа
Обладнання: будь-який клавішний інструмент, кртки із зображенням капок від 1 до 10
Хід гри. Педагог демонструє дітям пешу картку, на якій зображена одна крапка, програє при цьому один звук і повідомляє, що це «один». Далі – дві крапки: програє два звуки одночасно. Дітям пропонується зіграти стільки звуків, скільки намальовано крапок. Картики демонструються послідовно від 1 до 10. При цьому педагог запитує6 «Скільки тут крапок ти бачиш? Скільки звуків потрібно зіграти?скільки клавіш ти натиснув? Скільки пальчиків грає? Скільки ноток прозвучало? Скільки звуків ти почув?
Далі картинки пропонуються в зворотньому порядку.

Караоке
Мета: формувати в дітей вміння читати слова і словосполучення 9виконувати знайому пісню із зоровою опорою на текст)
Обладнання: телевізор, DVD
Хід гри. Спочатку педагог пропонує дітям прослухати пісеньку, потім усі разом читають текст, а вже далі співають, стежачи очима за текстом. Можне поділити групу на кілька підгруп (із рівним вмінням читати) і співати пісеньку підгрупами – спочатку діти, які добре співають, потім слабкіші.
Інший варіант гри – спів за вказівкою – співати той рядок, який показує педагог

Талановиті пальчики
Мета: формувати у дітей графічні навички (володіння образотворчим інструментом, вміння передавати форму предметів, лінії, штрихувати по контуру)
Обладнання: магнітофон, аудиозапис музичних творів з різним ритмом, аркуші для малювання, набори кольорових олівців
Хід гри. Дітям пропонується прослухати музичний фрагмент. Обговорюється, які лінії можна зобразити під музику. Потім пропонується намалювати обрані лінії під звучання музики 9на першому етапі можна малювати в повітрі)
Варіант:
Дітям роздають лінійки-лекала з отворами у вигляді геометричних фігур різного розміру та кольорові олівці. Під ритмічну музику пропонують заштрихувати фігури – кожну своїм кольором.

Чарівна музична квіточка
Мета: перевірити вміння дітей визначати характер, темп та динаміку музичного твору, використовувати у мовленні музичні терміни
Обладнання: квітка з прозорими кишеньками в пелюстках, в які вкладаються предметні картинка із зображенням сонечка, хмарки, дощу, маленьких та великих дзвоників, метелика, літака, ракети тощо.
Хід гри. Педагог пропонує уважно послухати музику і знайти картинку, яка відповідає характеру музики. Дитина, прослухавши музику, вибирає картинку і вкладає в кишеньку на пелюстці чарівної квітки та розповідає про характер та засоби виразності музичного твору.

Чия хатка?
Мета: виявити вміння дітей розрізняти контрастні звучання та відтворювати їх.
Обладнання6 великий, середній та маленький дзвіночок
Хід гри. Педагог пропонує дитині показати, як нявкає кіт 9низький звук), кицька (дещо вищий) чи кошеня (високий звук). Запитує дітей, хто може нявкати – кіт, кішка або кошеня, коли звучить великий дзвіночок, середній та маленький.
Діти присідають за стільчиками-«хатками», які розставлені по колу на великій відстані один від одного. Педагог каже:
Куди ж наш Миколка (наша Оленка) піде?
Туди, де муркоче кіт?
Або туди, де співає кішка,
А може туди, де спросоння,
Солодко нявчить кошеня?
Дитина, яку назвав педагог, проходить уздовж стільців, стукає по одному з них і питає: «Хто в хатинці живе?» У цей час педагог дзвонить у дзвіночок, а той, хто сидить за стільцем, «нявкає», відтворюючи, залежно від висоти звучання дзвіночка голос кота, кішки або кошеняти. Ведучій з’ясовує, чи правильно дитина відтворила звук та займає «хатку»

Спів по фразах
Мета: перевірити якість виконання дітьми знайомих пісень, уміння правильно впізнавати пісню та інтонаційно правильно передавати у співах її мелодію
Хід гри.
1 етап.Педагог пропонує по черзі декілька знайомих мелодій пісень. Дитині необхідно згадати назву твору або якусь фразу з пісні.
2 етап. Педагог пропонує дитині проспівати знайому пісню за музичними фразами, виявляючи особливості вокальних навичок співати виразно, без напруження, плавно, легким звуком, чіико артикулюючи слова.

Веселий концерт
Мета: перевірити вміння дітей співати в ансамблі: разом з усіма починати й закінчувати пісню, співати помірно-голосно й тихо в різних темпах
Хід гри. Педагог пропонує невеликій групі дітей виконати знайому пісню із супроводом чи без нього

Упізнай, хто це?
Мета6 перевірити здатність дітей створювати музично-ігрові образи
Обладнання: картки із зображенням казкових героїв
Хід гри. Дитина бере картку із зображенням і показує педагогу. Музичний керівник добирає мелодію відповідно до характеру персонажа з народної, класичної або сучасної музики і програє її. Дитина спочатку рухами передає ігровий образ так, щоб інші могли впізнати героя, який був зображений на картинці, а потім придумує під музику танок героя.

Відгадай, на чому граю
Мета: закріпити здібності дітей розрізняти на слух за тембром звучання музичних інструментів (фортепіано, скрипка, сопілка, цимбали, флейта)
Обладнання: магнітофон, аудиозапис звучання музичних інструментів, картки із зображенням музичних інструментів
Хід гри. Педагог по черзі включає запис звучання різних інструментів, а дитині необхідно відгадати, на якому музичному інструменті грає музикант


Спробуй повторити
Мета6 закріпити володіння дітьми прийомами гри на дитячих музичних інструментах, вміння добирати на слух ритмічний малюнок знайомих пісень
Обладнання: дитячі музичні інструменти (металофон, дудочка, мара каси тощо), лялька
Хід гри. Педагог пропонує дитині навчити ляльку грати на музичних інструментах. Під час навчання ляльки дитина показує свої навички гри на музичних інструментах

Оркестр
Мета: закріпити вміння дітей грати в ансамблі, слухати один-одного та музичний супровід дорослого.
Хід гри. Дітей об’єднують в групи. Одна з груп виконує невеличку п’єсу в оркестрі для інших дітей. Інші групи намагаються повторити цю п’єсу в своїй групі
Вплив музики на розвиток особистості дошкільників

Реформа системи освіти, яка стосується і дошкільників, висуває розвиток творчості дитини, як одну із пріорийетних задач. Без її вирішення неможливо виконати головні завдання дошкільної освіти,розроблену у „Базовому компоненті дошкільної освіти в Україні”: формування базиса особистої культури дитини через відкриття її світогляду у цілому і різнобічному.
Дитина не повинна пасивно спостерігати оточуючий світ, вживати готову їнформацію і копіювати її.Саме від творчих людей залежить розвиток суспільства.Перші творчі здібності особистості проявляються в дошкільному віці. Перед вихователем стоїть задача знайти шляхи своєчасного прояву у кожної дитини інтересів, природних задатків, здібностей і створити оптимальні умови для їх розвитку. І визначати конкретні сфери творчого потенціалу.
Як відомо,музика-вид мистецтва, який суттєво впливає на становлення особистості. Вона збагачує почуття дитини, сприяє оволодінням вмінням відчувати ритм, і мелодію твору, формує здібності адекватно реагувати на них своїм голосом і рухами, розвиває інтерес до різних музичних інструментів і бажання на них грати.
 

 Головне в музичному розвитку дошкільнят-повести дитину в різнобарвний світ музики, навчити дитину жити „нею”. Задача педагога полягає в тому, щоб дитина робила це не тому, що так треба, а щоб дитина сказала:” Я буду робити це тому, що хочу, тому, що це мені цікаво.”

Музичне виховання- частина естетичного виховання дитини.Естетичне виховання проходить через ознайомлення дітей з різними видами мистецьтва (музика ,образотворче мистецьтво, театр, хореографія, література, фольклор). Музика розвиває музичну культуру і формує позитивні якості особистості. Музика в більшій ступені, ніж інший вид мистецьтва доступний дитині.
Під час слухання музики розвивається таке поняття, як емоційно образний зміст музики. Тобто діти знаходять зв׳язок між засобами музичної виразності і змістом музики. Розвивая виконавскі навички дітей ми співаємо без супроводу.
Відомо, що пісена творчість направлена на розвиток тих чи інших музичних здібностей. І коли вже діти мають певний досвід музичної імітації, вони можуть виконувати ,наприклад музично-пісенну пластичну гру „Зайчик.”,”Зайчик-побігайчик”, „Вовчик”, „Кішка та собачка.”і т.д.

В музично-дидактичних іграх діти проспівують слова привітання з певною інтонацією та емоцією вибирають потрібний темп і ритм.
Ефективними видами занять, які дозволяють дитині розкритися повніше і яскравіше як особистості, являються розвивальні, домінуючи, комплексні, тематичні заняття.
Розвиток особистості дитини, сприяють дитячі музичні свята.Основою свята це є гра, веселе дійство,де є свободна музична діяльність.Викликаючи емоції радості, свята закріплюють знання дітей про оточуючий світ, розвивають мову дитини, творчу ініціативу та естетичний вкус.
Підводячи підсумок скажу, що музика займає особливе місце у вихованні дошкільників. Головний принцип-це оптимальне співвідношення навчання та творчості.

Музичне виховання:

- слухання музики

- музичні рухи: музична рухова творчість, музичні рухові вправи, ігрові вправи, танці, хороводи

- гра на музичних інструментах

- музична гра-драматизація

- ігри

Вимоги до музичного заняття:

- конкретність і відповідність завдань заняття програмовим вимогам, розвиткові дітей, взаємозв‘язок з попереднім матеріалом, комплексність розв’язання розвивальних, навчальних і виховних завдань

-доцільність використання різних видів музичної діяльності

-ефективність застосованих методів і прийомів

-раціональність та ефективність прийомів для розвитку музичних здібностей дітей (естетичний смак, музичний слух, музичний словник, творча активність тощо)

-правильний підбір музичного репертуару

-наявність наочних посібників, їх якість

-індивідуально-дифференційований підхід

-логічність, послідовність, емоційність мовлення педагога

Музичне виховання та розвиток розумової діяльності дошкільників

Естетичне виховання - найважливіша сторона виховання дитини. Воно сприяє збагаченню чуттєвого досвіду , емоційної сфери особистості , впливає на пізнання моральної сторони дійсності. Результатом естетичного виховання є естетичний розвиток . Складовою цього процесу є художня освіта - процес засвоєння мистецтвознавчих знань , умінь , навичок , розвиток здатності до художньої творчості . Умовою і засобом естетичного виховання є мистецтво: образотворче , музика , література , архітектура , театр. Раннє залучення дітей до справжньому високого мистецтва сприяє зародженню в дитячій душі естетичного сприйняття дійсності. Світ музики особливо привабливий для дитини , так як музичне виховання є синтезом різних видів діяльності. Одним з перших заговорив про необхідність систематичного музичного виховання дітей з раннього віку В. М. Бехтерєв. У своїх роботах , присвячених цьому періоду дитинства , він писав про те , що саме період « першого дитинства» є найсприятливішим для розвитку уваги , відчуттів , чуттєвої сфери. Ось чому головною метою музичного виховання має бути розвиток музичного слуху дитини в співі і слуханні музики.

Світ музики особливо привабливий для дитини. Ще в утробі матері майбутній чоловік починає реагувати на музичні звуки , і існує припущення , що саме в цей період можна впливати на формування музичності . І вже, поза всяким сумнівом , перший вид мистецтва , який сприймає дитина і на який він реагує , - це музика . Через мелодію колискової пісні , звуки мови , її тембр малюк починає не тільки розрізняти , диференціювати навколишній світ , але й відчувати його. Він ще довго не зможе усвідомлювати цей вплив музики , але реагувати буде адекватно : засумує , навіть заплаче , почувши сумну мелодію ; засміється , почне рухатися під веселу , ритмічну . Вплив музики на емоційну сферу особистості безперечно , хоча механізм цього впливу поки не розкритий до кінця. Безсумнівно одне - знайомити дітей необхідно з кращими зразками народної та класичної музикі11 . Слухання музики - один з основних засобів естетичного виховання. Воно повинно займати велике місце в роботі з дітьми дошкільного віку . За допомогою слухання музики вихователь піднімає у дитини інтерес до музики , розвиває любов до неї , підвищує його сприйнятливість . Діти привчаються зосереджувати свою увагу , слухати і розуміти музику. Уміло підбираючи музичні твори для дітей, можна створити у них відповідний настрій , внести успокоеніе12 . Великий педагог В. Г. Бєлінський писав , що « вплив музики на дітей благодатно і чим раніше почнуть вони випробовувати його на собі , тим краще для них. Вони не переведуть на свій дитячий мову її не вимовляв дієслів , але запечатлеют їх в серце, не перетолкуют їх по- своєму, не будуть про неї резонерствовать , але вона наповнить гармонією їх нові душі ... ». На жаль , в дитячих садах часто недооцінюють цей вид музичної роботи , може бути, тому , що слухання музики не дає швидких результатів , як спів або рухи під музику . Музика - складне мистецтво. Найбільш легко сприймається дітьми 3-4 років пісня, виконана вихователем без інструментального супроводу. Інструментальний супровід спочатку заважає малюкам розібратися в тексті. У перший час дітей цікавить те , про що розповідається в пісні , а музика грає як би підсобну роль. Поступово вводиться слухання пісні з супроводом фортепіано або якого-небудь іншого інструменту. Малюки слухають музику головним чином у зв'язку з музичною грою , танцем . Так , перш ніж дати дітям музичну гру « Горобчики і автомобіль » , вихователь пропонує послухати музику про те , як літають горобці , як рухаються автомобілі . Ознайомившись попередньо з музикою , дітям легше передати її згодом у своїх рухах. Але можна в молодшому віці давати слухання нескладної інструментальної музики як програмної , тобто написаної на певний сюжет , так і поза зв'язку її з двіженіем13 . З віком при правильній постановці музичного виховання можливості дітей зростають. Дітям середньої і старшої груп даються уривки більш складні за змістом , за характером, за гармонії і довші . Наприклад, з програмної музики можна дати « Хвороба ляльки » (музика П. Чайковського) , «Веселий селянин » (музика Р. Шумана ) , «Пташки » (музика Е. Гріга ) ; з непрограммной музики - « Мелодію » А. Рубінштейна ; з танцювальної музики - вальси , екосези Ф. Шуберта , Л. Бетховена , польки М. Глінки , С. Рахманінова.